Щомісячні втрати керівника автопарку, пов’язані з крадіжками водіями пального, на одній вантажній машині може становити від 500 до 1000 доларів. Щоб мінімізувати подібні збитки, власники транспорту використовують різні методи контролю, такі як:
- пломбування паливного бака
- заправка за талонами
- установка датчика рівня палива
Використання талонів для заправки не дозволяє водієві шахраювати на фіктивних чеках, вимагаючи відшкодування за нібито використане паливо. Але в той же час водій може вільно зливати дизпаливо для подальшого перепродажу. Пломбування паливного бака дозволить уникнути таких способів шахрайства, але буде економічно вигідне тільки власникам великих автопарків, оскільки вимагає наявності власної автозаправки. Установка датчика рівня палива покликана мінімізувати недоліки перших двох способів і, здавалося б, повинна перекласти контроль за чесністю водіїв на плечі автоматики.
Але чи так це насправді? Адже спокуса отримати щоденну надбавку до платні в 20-30 доларів, особливо в умовах економічної нестабільності, штовхає багатьох шоферів на пошук різних хитрощів, що дозволяють мухлювати з контролюючим обладнанням. Як же водії на практиці обманюють датчики рівня палива?
Дивіться також: Як правильно контролювати комбайни та трактори
Які види датчиків бувають
Розрізняють два основних типи датчиків – механічні та електронні. Механічний датчик, по суті, представляє з себе звичайну трубку з поплавком, занурену в паливо. Похибка вимірювання у такого типу датчика досить висока, тому вони все рідше використовуються на практиці. Електронний датчик також розміщується в паливному баку і вимірює діелектричну проникність дизпалива, значення якої змінюється пропорційно обсягу палива в баку.
Вплив низької якості палива на точність вимірювання
Головною проблемою для точності вимірювання є низька якість дизельного палива на наших заправках. Найчастіше в пропонованому паливі багато сторонніх домішок та суспензій, а його якість рідко відповідає європейським нормативам.
Домішки, що знаходяться в дизпаливі, осідають на робочих поверхнях датчиків, через що в механічному датчику через кілька місяців роботи починає застрявати поплавок, а в електронному – забруднюються вимірювальні електроди. Внаслідок цього точність виміру датчиків падає, і на графіках витрат палива з’являються різкі провали та скачки. Датчики доводиться регулярно чистити, інакше вони можуть остаточно вийти з ладу, що не так-то просто зробити через конструктивну особливість пристроїв.
Пошкодження датчиків водіями
Багато водіїв всіляко намагаються звільнитися від контролю за витратою палива, тому вдаються до різних хитрощів з датчиками. Найпростіше, що спадає їм на думку, це механічне пошкодження пристрою. Адже водій не несе жодної відповідальності за працездатність датчика. Йому навпаки вигідно, щоб датчик працював некоректно, адже тоді в нього з’являється можливість безкарно зливати паливо для перепродажу.
Тому іноді можна спостерігати досить дивну картину – водій стрибає на паливному баку автомобіля в спробі пошкодити датчик. Також шофери намагаються поливати електронні датчики окропом, або закорочують на його контактах заряджений високоємністний конденсатор в надії вивести пристрій з ладу.
Іноді такі фокуси виходить провернути досить успішно, і тоді постачальнику послуги доводиться міняти датчик за свій рахунок. Керівник автопарку також не в захваті від такої поломки, адже у нього росте впевненість у тому, що гроші на їх установку були витрачені даремно і нормального контролю за паливом налагодити не вдасться.
Дивіться також: Як власнику запобігти обману водіями на пальному
Злив палива з системи зворотньої подачі палива
Найпростіший спосіб, який дозволяє водієві красти паливо – це втрутитися в систему зворотнього зливу. У старих моделях автомобіля невикористане паливо стікає з двигуна самопливом, тому деякі шофери можуть витягнути відповідний патрубок з паливного бака і збирати паливо в окрему каністру.
Як правило, на 100 км пробігу таким чином “економиться” близько 5 літрів палива. На щастя, в більшості сучасних моделей автомобілів система зворотного подачі палива перероблена та знаходиться під високим тиском, так що подібний спосіб збору дизпалива не використовується. Хоча ми зустрічали встановлені “тройнічки” в системі зворотнього зливу палива з високим тиском.
Злив палива з автомобіля, що стоїть під нахилом
Ще одним поширеним способом обману датчика є злив палива з бака автомобіля, що стоїть на підвищенні або на схилі. Водій, як правило, заїжджає на бордюр, при цьому паливо в баку перетікає в протилежну від датчика сторону. У такому стані датчик фіксує рівень палива нижче реального, що дозволяє безкарно злити 10-20 літрів солярки. При поверненні автомобіля в горизонтальний стан, датчиком фіксується збільшення рівню. Оскільки такі коливання при вимірі рівня палива в баку відбуваються при русі автомобіля регулярно, то і в даному випадку злите водієм паливо списується на похибку вимірювання датчика.
Зміна діелектричної проникності палива
Наступний спосіб обману датчика рівня палива пов’язаний з маніпуляцією основного принципу роботи пристрою. Додаючи різні рідини в паливо, можна міняти його діелектричну проникність, внаслідок чого налаштований на чисте дизпаливо датчик буде показувати невірне значення.
Зазвичай, водії діють наступним чином. Приїхавши увечері на стоянку, шофер обезструмлює електричну систему автомобіля (вимикає масу), тим самим відключаючи й датчик. Далі водій зливає близько 60 літрів палива з півтонного баку, натомість додаючи 1,5 літри спирту. Після змішування спирту та солярки діелектрична проникність палива в баку буде такою ж, як і у чистого дизпалива початкового об’єму.
Ми знайшли відео в інтернеті, де наші колеги перевірили цей обман на практиці і пропонуємо його вам до перегляду:
Система gps-моніторингу допоможе у правильному обліку палива
Як показує практика, установка датчиків рівня палива часто економічно невигідна та невиправдана процедура, тільки ускладнює контроль. Водії досить легко можуть обманювати подібні пристрої, використовуючи всі описані вище методи і постійно придумуючи нові.
Набагато вигідніше й простіше замість установки датчиків рівня палива визначити середні витрати палива кожним автомобілем, внести ці значення в систему gps-моніторингу та двома кліками мишки отримувати точні звіти як по тривалості пробігу автомобілів, так і щодо витрачання палива за будь-який звітний період.
Дивіться також: Як мінімізувати збитки через обман водіями власників орендованих автопідйомників
Тести проведені GPSavto по витраті палива
Ми провели випробування на 4 автомобілях-тягачах. Всі були з різними причепами, два з паливними бочками, один з платформою для перевезення великогабаритної техніки, і один зерновоз при збиранні врожаю пшениці. Ми навіть пробували на 2 тижні міняти причепи, щоб побачити як зміняться витрата палива. На 2 автомобілі ми навіть поставили датчики палива, для дублювання контролю (як виявилося даремно витратили на них гроші). Автомобілі заправляли на нашій базі, потім лінійкою заміряли рівень палива, записували все в журнал та пломбувати бак. Також ми опломбували всі шланги та з’єднання від бака до двигуна. При заїзді на базу, ми заміряли залізною лінійкою рівень палива в баку, перевіряли всі пломби, звіряли пробіг одометра та результатів GPS датчика. Все документували в журнал на протязі 3 місяців. Загалом ми провели ті дії, які повинен зробити кожен власник транспорту, щоб позбутися розкрадання на підприємстві.
Результати не дали на себе довго чекати, приводимо їх у таблиці:
| Марка авто | Витрати до установки GPS датчиків | Витрати після установки трекерів GPSavto |
| RENAULT 11GTA11 | 46 літрів на 100 км | 32 літрів на 100 км |
| RENAULT MAGNUM | 38 літрів на 100 км | 30 літрів на 100 км |
| MAN TGA 18.400 | 37 літрів на 100 км | 30 літрів на 100 км |
| MAN TGA 18.400 | 37 літрів на 100 км | 30 літрів на 100 км |
Як з’ясувалося по закінченню експерименту, на середні витрати не впливає тип причепа, не впливає скільки кілометрів проїхав з вантажем, а скільки порожній. За отриманими результатами середня цифра витрат змінюється від місяця до місяця не більше ніж на 0,5 літра на 100 кілометрів. Тому якщо автомобіль витратить 29 літрів замість 30, отриманих в результаті експерименту, і водій все ж зіллє їх – радійте. При меншій витраті водій примудрився використовувати автомобіль більш дбайливо і результатом будуть більш рідкі ремонти – ви знову економите!
Записуйтеся на установку GPS датчиків за телефоном +38 (044) 221-31-00 або +38 (095) 287-62-62! Ми допоможемо вам економити та протидіяти злодійству на підприємстві!